Християнська етика: процес триває


автор: Решетников Юрий Евгеньевич

p_reshetn.jpg26 липня 2005 р. Міністерство освіти і науки України видало наказ за номером 437, присвячений проблемі викладання курсу „Християнська етика” у загальноосвітній школі. У зв’ язку з безсумнівною важливістю даного наказу наводимо його текст повністю:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ


м. Київ
№ 437 від 26 липня 2005

Про вивчення у навчальних
закладах факультативних
курсів з етики віри
та релігієзнавства

Починаючи з 1992 р., у загальноосвітніх навчальних закладах Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей рішеннями органів місцевого самоврядування було введено експериментальний предмет за вибором “Основи християнської моралі”.

На сьогодні предмети духовного спрямування (“Християнська етика”, “Християнська культура”, “Основи православної культури Криму”, “Основи мусульманської культури Криму” тощо) за даними обласних та міських управлінь освіти вивчаються в Автономній Республіці Крим, 17 областях України, містах Києві та Севастополі загалом у 4020 загальноосвітніх навчальних закладах, що становить 19,4% від загальної кількості. Відповідно, вивченням цих предметів охоплено близько 356 000 учнів, що складає 7% від загальної кількості.

Відповідно до статті 35 Конституції України, Конвенції про права дитини та на виконання доручення Президента України від 8 липня 2005 р. №1- 1\657 щодо подолання морально-духовної кризи суспільства, поєднання зусиль держави, громадянського суспільства і Церкви у створенні високодуховного виховного середовища, забезпечення морально-етичного виховання учнівської молоді в загальноосвітніх навчальних закладах країни

Н А К А З У Ю:


1.Затвердити склад спеціальної комісії для розроблення змісту факультативних курсів з етики віри та релігієзнавства (додаток 1).

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Полянський П.Б.) організувати роботу спеціальної комісії та з урахуванням апробації вивчення курсів морально-етичної проблематики до 20.08. 2005 року визначитися з навчальними програмами факультативних курсів з етики віри та релігієзнавства, які будуть впроваджуватися за принципом вільного вибору, та організувати їх обговорення в пресі та сайті міністерства.

3. Науково-методичному центру середньої освіти (Завалевський Ю.І.) забезпечити видрук навчального комплекту посібників факультативних курсів та забезпечити ними загальноосвітні навчальні заклади.

4. З метою дотримання статті 35 Конституції України щодо „права кожного на свободу світогляду і віросповідання”, надати батькам право вибору вивчення дітьми починаючи з 2005/2006 навчального року предмета етика у 5-6 класах або факультативних курсів морально–етичної проблематики, що апробуються в регіонах, за умови кадрового та навчально–методичного забезпечення з відповідним грифом міністерства.

5. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, інститутам післядипломної педагогічної освіти, керівникам навчальних закладів організувати проведення роз’яснювальної роботи серед батьків та педагогічних працівників щодо права та порядку вибору вивчення курсів морально-етичної проблематики, або поєднання їх вивчення.

6. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій до 15.08.05 року надіслати до Науково-методичного центру середньої освіти Міністерства освіти і науки України програми, навчальні та методичні посібники з діючих морально-етичних курсів для проведення науково-методичної експертизи.

7. Науково-методичному центру середньої освіти (Завалевський Ю.І.) організувати проведення експертизи навчальних програм, навчальних та методичних посібників з морально-етичних курсів з метою надання їм відповідного грифа міністерства.

8. Департаменту вищої освіти (Болюбаш Я.Я.), Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інститутам післядипломної педагогічної освіти забезпечити своєчасну, якісну підготовку та перепідготовку відповідних педагогічних кадрів.

10. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра В.О.Огнев’юка.

Міністр С.М. Ніколаєнко

Додаток 1


Склад комісії
щодо підготовки концепції факультативних курсів з етики віри,
релігієзнавства інших морально-етичних курсів.

  • Бех Іван Дмитрович, директор Інституту проблем виховання АПН України, доктор психологічних наук, дійсний член АПН України (голова комісії).
  • Колодний Анатолій Миколайович - зав. відділом Інституту філософії НАН України, професор, доктор філософських наук (заступник голови).
  • Бурматова Ірина В’ячеславівна - директор школи “Співтворчість”
  • Васьків Андрій - кандидат історичних наук, доцент філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
  • Затовський Анатолій – протоієрей, Голова Всеукраїнського православного педагогічного товариства.
  • Кириленко Світлана Володимирівна, завідувачка відділу виховної роботи та захисту прав дитини НМЦ середньої освіти МОН України, кандидат педагогічних наук.
  • Киричок Віра Андріївна - кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії морально-етичного виховання Інституту проблем виховання АПН України.
  • Малахов Віктор Аронович – зав. відділом Інституту філософії НАН України, професор, доктор філософських наук.
  • Небожук Роман – представник Української Греко – Католицької Церкви.
  • Полянський Павло Броніславович – директор департамента загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України.
  • Романенко Михайло Ілліч, ректор Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, доктор філософських наук.
  • Савочка Пилип – єпископ, представник Української Міжцерковної ради.
  • Стецюк Олег Володимирович – представник Української Лютеранської Церкви
  • Сухомлинська Ольга Василівна – академік, доктор педагогічних наук, професор, академік-секретар Відділення теорії та історії педагогіки АПН України.
  • Філіп (Осадченко) – представник Української православної церкви, Єпископ Полтавський і Кременчуцький
  • Хайруліна Василина Миколаївна, директор Українського колежу ім. В.О. Сухомлинського, кандидат педагогічних наук, член-кореспондент АПН України.
  • Чорна Катерина Іванівна - кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, завідуюча лабораторією морально-етичного виховання Інституту проблем виховання АПН України.
  • Швед Марія - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка.
  • Штейн Григорій Аркадійович - представник Української Християнської Євангельської Церкви.
  • Яковенко Олена Степанівна - представник Церкви Адвентистів Адвентистів Сьомого Дня.




Текст наказу розміщено на сайті Міністерства освіти та науки України:
http ://www .mon .gov .ua /laws /MON _437.doc


Коментар:


Спочатку коротка передісторія.

Як відомо, проблема, пов’язана з викладанням курсу „Християнська етика” у загальноосвітніх школах, щонайменш 6 років турбує з різних причин релігійне і середовище. Питання легалізації викладання даного курсу розглядається Церквами у переліку важливих проблем гармонізації державно-церковних відносин. Для опрацювання даного питання протягом 2001-2002 років при Державному комітеті України діяла робоча група з представників релігійних організацій, у березні 2002 р. було проведено міжнародну науково-практичну конференцію „Духовна і світська системи освіти: спільні завдання в умовах українського суспільства", у червні того ж року робочу групу з вивчення даного питання було створено розпорядженням Міністерства освіти і науки України.

Особливо бурхливим обговорення даної проблеми стало після оприлюднення у травні цього року Міністерством освіти і науки планів щодо запровадження, починаючи з вересня поточного року, у 5-6 класах загальноосвітньої школи курсу „Етика”. Програма даного курсу, розроблена на основі загальнолюдських цінностей, викликала негативну оцінку у релігійному середовищі України, що призвело до низки звернень з боку Церков і політичних партій до суспільства, Президента України та центральних органів влади. Особливого загострення ситуація набула на Заході України, де більше десяти років у школах викладався курс „Християнської етики”.

29 червня було оприлюднено Спільне звернення Глав традиційних християнських конфесій України, підписане Предстоятелями Української Православної Церкви, Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української Автокефальної Православної Церкви та Верховним Архієпископом Української Греко-Католицької Церкви. У зверненні пропонувалося створити освітньо-церковну комісію при Кабінеті Міністрів України з першочерговим завданням розробки у двомісячний термін програми духовно-моральної просвіти в Україні на засадах християнської культурної спадщини; починаючи з 2005-2006 навчального року, запровадити викладання основ християнської етики в українській культурі у загальноосвітніх навчальних закладах України як позаконфесійного предмету, що не супроводжується релігійними обрядами, і передбачити для цього підготовку відповідних викладацьких кадрів.

30 червня сесія Львівської обласної ради прийняла рішення продовжити вивчення предмету „Християнська етика” у школах Львівської області, звернувшись до віце-прем'єр-міністра з гуманітарних питань М.Томенка та міністра освіти і науки С.Ніколаєнка з пропозицією створити робочу групу для доопрацювання даного питання. Аналогічне рішення було прийнято і Тернопільською обласною радою.

Зазначимо, що ще 9 червня під час круглого столу «З любов'ю та турботою до дітей» Президент України заявив про намір ввести в загальноосвітніх школах викладання навчального курсу «Етика віри» та дав доручення Міністерству освіти та науки України підготувати даний курс і з 1 вересня розпочати його викладання. Про це йшлося і під час зустрічі Президента України з главами Церков і релігійних організацій України 14 червня.

В результаті цього 30 червня за ініціативою Міністерства освіти та науки України відбувся Круглий стіл з питань морально-духовного виховання учнівської молоді, в роботі якого взяли участь представники Церков України і на якому було прийнято рішення до 10 липня створити світсько-духовну комісію для подальшого опрацювання даного питання, яка має складатися в рівних частинах з представників Міністерства освіти та науки і Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.

Певним підсумком цих процесів і стало видання Міністерством освіти і науки наказу від 26 липня № 437 „Про вивчення у навчальних закладах факультативних курсів з етики віри та релігієзнавства” та створення, відповідно до нього, комісії щодо підготовки концепції факультативних курсів з етики віри, релігієзнавства інших морально-етичних курсів.

Безсумнівно, видання даного наказу є значним кроком уперед на шляху розв’ язання даної проблеми. Також безсумнівно, що це є перемогою прихильників викладання „Християнської етики”, зокрема із західних областей. Адже Міністерство вимушено було фактично відмовитися від безальтернативного викладання „Етики” і визнати її лише як один з можливих варіантів, нарівні із „Християнською етикою”. Але з іншого боку, викликає певне занепокоєння наявна інформація з місць про те, що керівництво шкіл не знайомо з текстом даного наказу, орієнтовано виключно на раніше заплановану „Етику”, що може призвести до складнощів у реалізації права батьків на обрання для своїх дітей курсу, альтернативного світській „Етиці”.

3 серпня відбулося засідання зазначеної комісії, на якому було обговорено концептуальні засади формування мети, завдань та зміст курсів морально-етичної проблематики. Також було прийнято рішення проаналізувати зміст вже існуючих навчальних програм і посібників, за якими вивчаються курси морально-етичної проблематики в регіонах України. Таким чином можна казати про те, що комісія вже розпочала свою роботу. Водночас до повного вирішення даного питання, здається, ще далеко.

Для того, щоб це було зрозуміло, наведемо інтерв’ ю з кількома членами комісія, з якими нам вдалося зв’ язатися:

о. Роман Небожук – представник Української Греко – Католицької Церкви :

Від роботи комісії очікую виконання мінімально наступного:

1) реальних паритетності і партнерства представників держави і Церков. Сподіваюся, що відповідно до принципів громадянського суспільства Міністерство освіти і науки, як державна установа, буде вибудовувати справді партнерські відносини з представниками Церков, якщо вже нас запросили до роботи у складі комісії;

2) освіта почне позбуватися одностороннього матеріалістичного забарвлення, крайньою точкою якого стала спроба нав’ язати усім вивчення етики, розрахованої на дітей невіруючих батьків. Сподіваюся, що в результаті роботи комісії в школу ввійде реальний світоглядний плюралізм, і Церкви, які є виразниками релігійних сподівань громадян України нарешті зможуть впливати на наповнення шкільних курсів, адже питання християнської етики насправді не є питанням лише одного предмету.

На мій погляд, в школі має викладатися релігійна етика і світська етика, побудована на засадах філософських цінностей. Що ж стосується релігієзнавства, то воно є інформативним предметом, так само як, наприклад, історія, водночас етика має ціллю виховання, тому пропонувати на вибір етику та релігієзнавства, як предмети одного порядку, не є коректним.

Колодний Анатолій Миколайович - заступник голови Комісії, зав ідуючий відділом Інституту філософії НАН України, професор, доктор філософських наук :

Вчора [ 3 серпня. – Ю.Р.] було засідання комісії, але багатьох не було [ що не дивно, адже багато членів знаходились у відпустках. – Ю.Р.] . Це має бути світський курс, оскільки інше суперечило б Конституції. Треба вчити моральності, а не обрядності. Тому в школу не підуть священики, пастори, монахи. А викладачі зараз не готові. Це може призвести до дискредитації курсу. Тому розпочати викладання з 1 вересня нереально. У зв’ язку з цим я запропонував перенести дату початку викладання на 1 січня. А за цей час підготувати підручники, провести курси для викладачів.

Питання номер один зараз є виробити узгоджену програму, яка б враховувала підходи усіх Церков, а не якихось окремих. Тому запропоновано представити усі наявні програми, за якими здійснюється викладання, для того щоб подивитись, як їх можна узгодити між собою.

Філіп (Осадченко) – представник Української православної церкви, Єпископ Полтавський і Кременчуцький :

Комісія має розпочати свою роботу з 15 серпня [Порівняйте із словами А.М.Колодного чи П.Б.Полянського. – Ю.Р.], оскільки зараз багато хто знаходиться у відпустках. Я знаю, що вчора [ 3 серпня. – Ю.Р.] було засідання Круглого столу, але мене туди не запрошували [ ! – Ю.Р.] , хоча представники нашої Церкви на ньому були. На жаль, поки що [ 4.08. – Ю.Р.] я не бачив складу комісії, хоча знаю, що він нібито затверджений.

Комісія має розробити програму з „Християнської етики”. Але чотири Церкви – три православні і Греко-Католицька – вже дійшли згоди, що це має бути „Християнська етика в українській культурі”, як поза конфесійний курс, але який би говорив про вплив на історію та культуру України Православної Церкви.

Полянський Павло Броніславович – директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України (на даний департамент наказом Міносвіти № 437 покладено організацію роботи Комісії):

Комісія створена і вже відбулося два її засідання [Як вже було зазначено вище, значна частина її членів перебуває у відпустках і не брала участі в цих засіданнях. – Ю.Р.].

На сьогодні, згідно з наказом Міносвіти, школи, опираючись на вибір батьків, можуть пропонувати для вивчення етику віри або просто етику, або і той, і інший курс. Визначено, що викладання цих курсів буде відбуватися у 5-6 класах. Зазначу, що ми визначились, що „етика віри” є робочою назвою, оскільки на даний рахунок у фахівців є різні візії. В усякому випадку мова не йде про Закон Божий, а про світський курс, присвячений вивченню моральних засад християнства. Ми вже визначилися в тому, що розпочати його викладання в усіх школах з 1 вересня нереально, тому що:

  • відсутні викладачі, адже навіть такої спеціальності поки що немає;
  • відсутня сама програма, а відповідно підручники і посібники.


Тому міністром освіти поставлено завдання усім зацікавленим в цьому до 15 серпня надіслати варіанти програм і посібників, що застосовуються зараз в школах. Застосовуються, до речі, нелегально, адже жодна з цих програм не погоджена з Міністерством освіти та науки. Робоча група має опрацювати ці програми і або вибрати найкращу, або синтезувати їх в одну.

Склад робочої групи складено за квотним принципом: 50 %, скажімо так, світські фахівці і 50% - представники різних Церков, рекомендовані Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій.

[Комісія складається з 20 осіб. З них 13 є світськими фахівцями, 7 – представниками Церков. Про який принцип „50 на 50” йде мова – невідомо. – Ю.Р.].

Стецюк Олег Володимирович – представник Української Лютеранської Церкви :

Наша Церква схвально відноситься до ідеї викладання „Християнської етики” в школі. Ми хочемо, щоб діти виховувалися на засадах християнської моралі. Водночас ми побоюємося, щоб це була виключно православна або католицька етика, але щоб були враховані інтереси усіх, в тому числі протестантів. Тому ми бажаємо, щоб комісія мудро підійшла до цього питання, врахувавши бачення і православних, і католиків, і протестантів. Ми хочемо, щоб цей предмет представляв не якусь конфесію, а саме християнську мораль, що базується на 10 заповідях.

Яковенко Олена Степанівна - представник Церкви Адвентистів сьомого дня :

На минулому засіданні [ 3 серпня. – Ю.Р.] я була єдиним представником релігійного середовища. Чиновники налаштовані толерантно і ліберально. Вони проти катехізації, але за навчання учнів духовним і моральним установкам. На їхній погляд, це має бути виключно факультативний курс, тому що інше суперечило б Конституції. Я з цим згодна. Чому ще зараз можливе лише факультативне викладання, так тому, що поки що немає ні підручників, ні викладачів. Тому з 1 вересня буде викладатися курс „Етика” – світський курс.

Водночас поставлено завдання зробити уніфіковану програму і підготувати декілька варіантів підручників для неї. Тому до 15 серпня запропоновано усім бажаючим надіслати програми та підручники для їхнього рецензування. Практично перегляд існуючих підручників вже розпочався. Так, членам комісії сподобався підручник Т.Саннікової для 5 класу.

Отже:

Відомо те, що процес формування комісії ще триває, оскільки представники деяких Церков поки що не були включені до її складу, як завіряють представники Міністерства, через технічні причини. Поки що декларований принцип „50 на 50” залишається практично непідкріпленим, про що ми вже зазначили вище.

Ще більше питань викликає інформація про те, що значна частина членів комісії не була повідомлена як про включення їх до її складу, так і про її засідання, а тому не змогли бути присутніми на них.

Включення до складу комісії керівника Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАНУ А.М.Колодного і призначення його заступником голови є, скоріш за все, наслідком браку фахівців з даної проблематики у середовищі самого Міністерства. Водночас, Анатолій Миколайович відомий своєю доволі гострою критикою бажання Церков мати вплив на навчально-виховний процес.

Відома й наявність суперечностей щодо підходів до формування курсу „Християнська етика” серед представників Церков і релігійних організацій, вже включених до складу комісії.

Залишається побажати усім членам комісії, а найперше представникам Церков, мудрості і щирого бажання дійти взаєморозуміння, щоб не залишити жодних шансів противникам запровадження „Християнської етики” для того, щоб через півроку зняти це питання з обговорення у зв’язку з тим, що члени комісії не виробили спільного бачення. Інакше ми будемо ще довго долати „ негативні наслідки тоталітарної політики стосовно релігії”, зокрема в освітній сфері.

Юрій Решетніков,
к.філос.н.