Державно-конфесійні відносини: пріоритети визначено


автор: Решетников Юрий Евгеньевич

p_reshetn.jpg

Як вже повідомлялося, 14 червня відбулася зустріч Президента України з главами конфесій у форматі Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій. На зустрічі були також присутні Держсекретар України Олександр Зінченко, перший заступник Держсекретаря України Іван Васюник, міністр юстиції Роман Зварич, народний депутат Володимир Стретович .

Дана зустріч стала першою з моменту обрання В.Ющенка Президентом. В ході зустрічі було окреслено коло пріоритетних питань подальшого розвитку та гармонізації державно-конфесійних відносин. Слід зазначити, що це стало логічним продовженням тез, що містилися у зверненнях Віктора Андрійовича до вірних Церков і релігійних організацій під час минулорічних виборчих перегонів і в його подальших виступах.

З іншого боку, окремі положення зустрічі стали продовженням тез переговорів Президента з Патріархом Константинопольським та його виступу під час Круглого столу 9 червня.

Відкриваючи зустріч, Президент України відзначив, що надає надзвичайно великого значення даному діалогу, покладаю велику надію, що він буде відвертим і продуктивним.

Оцінюючи сучасний станрозвитку державно-конфесійних відносин, Президент зауважив, що процес відродження церкви відбувався не просто, а інколи і драматично. Так, В.Ющенко висловив стурбованість щодо ситуації в релігійному середовищі , зазначивши, що "до гармонії тут ще дуже далеко ". В першу чергу це стосується ситуації розколу в українському православ'ї , яка, на думку Президента, стосується не лише православної спільноти в Україні, але є "каменем спотикання на шляху всього нашого суспільного розвитку ". Водночас, за минулі роки вдалось досягти рівноваги у міжконфесійних відносинах, надати державно-церковним взаєминам цивілізованого характеру. Дані досягнення, на думку Президента, да ють підстави з оптимізмом дивитися у майбутнє.

Щодо ситуації в українському православ’ї, Президент зазначив, що розкол Православної Церкви в Україні є однією з найбільших проблем у релігійному житті держави, водночас зауваживши, що розуміє чутливість даного питання, і наголосивши на тому, що воно залишається виключно прерогативою Церкви і не може вирішуватися неканонічним шляхом. З іншого боку, Президент підкреслив, що "утворення єдиної Помісної Православної Церкви є одним із найважливіших факторів самовизначення нашої нації, її ідентичності і єдності. У свідомості людей об’єднання православ’я тісно пов’язане з поняттям соборності нашої держави, її духовною цілісністю. " Президент України зазначив, що прагнення до Помісної Церкви у своїй основі сягає Апостольської традиції, оскільки тридцять четверте Апостольське правило говорить, що набуття певною державою політичної незалежності спонукає православну церкву на її території до отримання незалежності церковної.

В исловивши переконання, що український народ прагне подолання розколу і пов’язує великі надії на утворення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви, В.Ющенко заявив про необхідність "не поспішаючи, і не випереджаючи події, рухатися до своєї мети", зазначивши, що в цьому процесі він розраховує на підтримку всієї релігійної спільноти. Із свого боку, він готовий виступити посередником у діало зі між духовним керівництвом українських православних церков для подолання розколу. Також сприяння з боку держави для розв’язання даного питання може означати допомогу у розширенні контактів з Помісними Православними Церквами, в тому числі з Константинопольським і Московським Патріархатами.

Зазначимо, що під час зустрічі зі Вселенським Патріархом Варфоломієм I , яка відбулася 8 червня у Стамбулі, Президент України, зазначаючи що "українське суспільство чекає на створення єдиної Помісної Православної Церкви", так само як і на зустрічі з главами конфесій України наголошував на тому, що "питання об’єднання – це виключно питання Церкви".

Водночас, напередодні київської зустрічі прес-служба Української Православної Церкви заявляла про те, що першою умовою для створення в Україні єдиної Помісної Церкви має стати покаяння тих, хто пішов у розкол, та їх повернення у лоно канонічного православ’я. Держава ж, на думку прес-служби, робить спроби обійти цю умову. Виступаючи на зустрічі Предстоятель УПЦ митрополит Володимир, подякувавши Президентові за розуміння проблеми і необхідності терпіння, делікатності та толерантності для її розв’язання, зауважив, що для подолання розколу в українському православ’ї "потрібно багато зусиль і тема ця настільки делікатна, що одного чи двох круглих столів буде недостатньо". Митрополит підкреслив, що сьогодні є "багато віруючих, які хочуть, щоб була одна Церква, але є дуже багато людей, які чинять опір".

Враховуючи умову з боку УПЦ, про яку йшлося вище, зрозуміло, хто мається на увазі під останніми, а отже зрозуміло й те, що знаходження шляхів подолання розколу в українському православ’ї є дійсно не простою справою, а важким і тривалим процесом.

Зазначимо, що в протестантському середовищі висловлюється певне занепокоєння можливими наслідками об’єднання православ’я в Україні для подальшого розвитку релігійної ситуації в країні, в перш за все стосовно дотримання принципів свободи совісті та рівності релігійних організацій. З іншого боку, відомі проблеми з дотриманням даних принципів на місцях. Тому зрозуміла важливість позиці ї глави держави з даних питань.

Під час зустрічі В.Ющенко заявив, що вважає розділення народу за релігійними, мовними чи національними ознаками тяжким гріхом, а тому буде робити все можливе для того, щоб викоренити його, буде використовувати свої повноваження, щоб гарантувати рівний, правовий і соціальний захист усім Церквам і релігійним організаціям. Курс держави на утвердження свободи совісті, гарантій конституційних прав громадян на свободу світогляду та віросповідання й надалі залиша тиметься незмінним. Також він підкреслив, що вимагатиме дотримання цього принципу від керівників державної влади на всіх рівнях. Виступаючи, він звернувся до присутніх: „Ви представляєте багатомільйонну паству віруючих, які сповідують різні релігії, ходять до різних храмів, возносять молитви за канонами своїх церков. Проте всі йдуть однією широкою дорогою – дорогою до Бога. "

Зазначимо, що під час зустрічі з Константинопольським патріархом Президент так само наголосив на тому, що влада буде й надалі демонструвати рівне ставлення до всіх Церков і дотримуватися принципу невтручання у церковні справи, висловивши переконання, що така виважена позиція сприятиме підтримці міжцерковного миру.

Що стосується д ержавної політики щодо релігійних організацій , то під час зустрічі ізглавами конфесій наголошувалось на тому, що вонабуде відкритою і публічною, а всі спірні і конфліктні питання будуть вирішуватися в режимі широкого діалогу. Президент зазначив, що у цьому він поклада є велику надію на співпрацю зі Всеукраїнською Радою Церков. Також він висловив думку, щодо бажаності створення аналогічних рад на рівні областей і, можливо, великих міст д ля поглиблення діалогу Церкви з владою на всіх рівнях.

Подальша розбудова державно-конфесійних відносин розглядається саме на підставі партнерських засад, а не патерналізму з боку держави. " Ми маємо разом знайти правильну формулу партнерства держави і церкви і об’єднувати свої зусилля там, де це найбільш потрібно людям і суспільству", – наголосив В. Ющенко.

З іншого боку, Президент звернувся до присутніх, запропонувавши їм у випадку виник нення проблем з місцевими органамивлади звертат ися до Секретаріату Президента , в структурі якого створений підрозділ, який буде відповідати за координацію роботи з релігійними організаціями.

Президент також заявив, що доручає уряду внести на розгляд Верховної Ради ряд змін до законодавчих актів і розробити нові законопроекти, що стосуються питань державно-церковних відносин.

Відомо, що одним із нагальних питань державно-конфесійних відносин є проблема реституції споруд і майна релігійних організацій. Зазначивши, що великий масив такого майна уже повернуто власникам, Президент запевнив, що "держава сприятиме завершенню цього процесу, проте всі ми маємо рахуватися з реаліями, які не дозволяють це зробити за один день, адже в багатьох спорудах розміщені музеї, архіви чи картинні галереї. Ми не можемо відновлювати справедливість до Церкви шляхом нової несправедливості. Для вирішення цього питання потрібен відвертий конструктивний діалог і на рівні Уряду і на рівні місцевої влади». Він зазначив, що отриму є чимало повідомлень про загострення конфліктів, в основі яких – боротьба за культові споруди. На його думку, і органам влади, і керівникам релігійних організацій слід виваженіше підходити до їх розв'язання і бути готовими до компромісів , оскільки такі випадки межують з порушенням громадського порядку та вкрай негативно відбиваються на суспільній злагоді.

Іншим питанням, що потребує нагального розв’язання, є проблема землекористування релігійних організацій, а також проблема виділення земельних ділянок під будівництво храмів. Віктор Ющенко заявив, що він і його колеги готові взяти під персональний контроль кожне проблемне питання, яке буде виникати з питань виділення землі або формування прав на землекористування". "Ті спірні питання, які поставлені перед місцевими органами влади і які не знаходять вирішення, я просив би сьогодні скоординувати через Секретаріат Президента. Ми знайдемо спільну мову з керівниками областей для того, щоб ці питання вирішити ", - зазначив він. Також Президент з цього приводу дав доручення Уряду внести на розгляд Верховної Ради низку змін до відповідних законодавчих актів .

Також н еврегульованими залишаються питання оподаткування, встановлення для релігійних організацій тарифів оплати за газо- та водопостачання на рівні тарифів для населення, спрощення реєстрації та отримання гуманітарних вантажів тощо. Проблемою є підключення до міжнародних гуманітарних програм, у тому числі програм на міжцерковному рівні. Президент поставив перед Держмитслужб ою і уряд ом завдання вирішити ці питання "на формальному рівні ".

Водночас державно-конфесійний діалог не має обмежуватися майновими, земельними чи іншими проблемними питаннями. Президент наголосив на тому, що „на порядку денному стоїть набагато масштабніше завдання ". Під час зустрічі Президент відзначив важливу роль релігійних організацій у житті українського суспільства, заявивши що „виклики, що постали сьогодні перед українською громадою, спонукають до глибини усвідомлення унікальної ролі, яку церква і релігія мають відігравати у культурному просторі, моральному та духовному розвитку, національному становленні. Йдеться про суттєве розширення присутності релігійного чинника у культурному житті, інформаційному просторі, впровадженні моральних і духовних цінностей у навчально-виховному процесі, духовно-просвітницькій роботі у Збройних Силах, правоохоронних органах. Влада готова скористатися віковим досвідом релігійних організацій у питаннях доброчинності, опіки, благодійництва, розвитку патронажної служби, волонтерського руху тощо ".

В.Ющенко зазначив, що "життя дало красномовне підтвердження величезних можливостей Церкви як консолідуючого чинника в суспільстві. У переломні для України дні тисячі священнослужителів не полишили свою паству, застерігаючи її від насильства і агресії. Кожен свій день Майдан Незалежності починав із спільної молитви, яку підносили Богові служителі різних конфесій. Люди, що повстали на захист правди і справедливості прагнули духовної підтримки церкви. І вони її отримали. Це був рух загальнолюдської любові і, переконаний, взаємоповаги".

В контексті необхідності впровадженні моральних і духовних цінностей у навчально-виховному процесі Віктор Ющенко розповів про плани щодо введення в загальноосвітніх школах навчального курсу «Етика віри», про що він вперше заявив 9 червня під час круглого столу "З любов'ю та турботою до дітей», присвяченого проблемі дітей-сиріт, давши доручення Міністерству освіти та науки України підготувати даний курс і з 1 вересня розпочати його викладання : "Етика віри – це робоча назва. Ми хочемо, щоб з вуст священиків, з вуст добрих людей дитина чула про Бога і про шляхи, що ведуть до Нього. Я переконаний, що це буде набагато краще, якщо дитина через освітній курс свідомо це буде осягати. Одним словом, рецепт, як бути сьогодні духовно грамотним, у цьому колі можна виписати". Додамо, що говорячи про даний курс на круглому столі, Президент зауважив: "Йдеться про Бога, віру в тій чи іншій формі: не ставиться за мету однобічне висвітлення цього питання. Слід взяти загальні підходи усіх церков ".

Також він наголосив на необхідності активного розвитку благодійницького і соціального служіння релігійних організацій, розповівши про роботу згаданого круглого столу і зазначивши: «Я переконаний, що без вашої присутності, без відчуття ліктя Церкви у цих питаннях ми будемо десятки років носити невирішені питання. Тому я закликаю, щоб ваше серце, моє серце боліло так само, як воно болить сьогодні у десятків тисяч людей в Україні, які страждають і просять нашої допомоги. Незалежно від того, чи це йдеться про людей похилого віку, чи про безпритульних діток, діток-сиріт. Я вам відверто скажу, що залюбки б підтримав будь-яку соціальну програму під опікою Церкви. Щоб ми розподілили цю роботу по територіям, по дитячим будинкам, інтернатам і таке інше. Мені здається, нам треба замислитися над цим, продумати можливі спільні дії і мати спільну програму. Ми маємо разом знайти правильну формулу партнерства держави з Церквою і поєднувати свої зусилля там, де це найбільш необхідно людям і суспільству».

Також В.Ющенко зазначив, що знає досвід багатьох країн, „де поряд з державою стає церква – веде соціальні програми, які направлені на відтворення опіки за пристарілими, дітками-інвалідами, іншими особливо болісними питаннями”, - підкресливши, що буде радий сприйняти будь-яку ініціативу релігійних організацій у цьому питанні.

Зазначимо, що під час круглого столу «З любов'ю та турботою до дітей», Президент України наголосив, що соціальне служіння Церков має стати набагато більш активним, що саме Церкви повинні стати тим місцем, „куди дитина повинна прийти, постукавши у двері, які завжди відкриються”. Із свого боку він висловив переконаність в тому, що „все що буде просити церква, ми все зробимо ”.

Крім згаданих питань, як відомо, керівники конфесій поставили перед Президентом низку інших, зокрема, визнання релігійних організацій суб’єктами заснування загальноосвітніх навчальних закладів, можливість державної акредитації релігійних навчальних закладів, прирівнення у соціальних правах викладачів та студентів даних навчальних закладів з їхніми колегами державних і приватних навчальних закладів, встановлення пільгового розміру плати за оренду державного майна та деякі інші.

Наскільки відомо, учасники зустрічі високо оцінюють її проведення, відзначаючи, що вона дала новий потужний імпульс у подальшу розбудову та гармонізацію державно-конфесійних відносин, а також новий стиль відносин державної влади з релігійними організаціями, готовність розвивати взаємовідносини на партнерських засадах. Розглянуті питання і реалізація прийнятих рішень будуть пріоритетами у даному контексті на найближчі півтора-два роки.

Юрій Решетніков,
к.філос.н.